Феномен Європи в культурно-історичному вимірі

ID: 8260
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.00.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Количество аудиторных занятий: 
Лекційних – 30 год; практичних – 14 год; лабораторних – 16 год.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є культура Європи як цілісної системи з використанням проблемно-історичного підходу до висвітлення предмету на основі матеріалів інших культурознавчих та мистецтвознавчих дисциплін, що вивчалися протягом попередніх семестрів, а також знань і навичок, здобутих здобувачами під час ознайомлення з попередніми курсами, й узагальнення корпусу знань культурологічного спрямування щодо європейських країн та історико-культурних регіонів.

Завдання дисципліни:
  • встановлення закономірностей культурного процесу в Європі протягом становлення й розвитку національних культур з огляду на основні категорії, механізми й типологічні особливості феномену культури, осмислення культурних взаємовпливів європейських культур з культурами світу, виховання передового європейського світогляду з урахуванням усіх особливостей  розвитку європейської культури та її взаємозалежності від світового культурного процесу, а також усвідомлення особливостей європейської культури як предмету дослідження, ознайомлення з основними культурними осередками Європи від античних часів до кінця ХХ ст., розгляд традиційних соціокультурних систем Старого Світу і визначення місця України в контексті європейської культури.

 

Основні результати навчання

Ґрунтовне розуміння історії культури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, культурології, мистецтвознавства; детальні або дуже детальні знання індивідуальної спеціальної сфери дослідження в поєднанні зі знаннями загальної наукової дискусії. Оперування принципами та історичною логікою формування європейської ідентичності в різних культурно-історичних регіонах Європи. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Ідентифікувати місце соціокультурних інститутів в етапах становлення культури. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Оцінювати роль історичних діячів, які сприяли змінам в історії світової культурі. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – курсова робота;
  • МКР  – модульна контрольна робота;
  • К – консультація;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Поняття меж і межі поняття Європи як культурно-географічного явища. Втрата актуальності проблеми європейської ідентичності за часів мультикультуралізму в Римській імперії.
    • ЛЗ 1. Європа як культурно-географічне явище.
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень 
    • Л2. Кристалізація християнсько-європейської ідентичності в державі Карла Великого. Секуляризація культури за доби Ренесансу та Великі географічні відкриття як чинник трансформації християнсько-європейської ідентичності в культурно-цивілізаційну та культурно-політичну.
    • ПЗ 1. Європа як культурно-географічне явище. Культурні критерії формування європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень 
    • Л3. Формування еволюційно-цивілізаційного підходу до поняття Європи за доби Французького Просвітництва (Кондорсе, Дідро, Вольтер). Проблема співвідношення континентальних і трансконтинентальних культур європейського культурно-цивілізаційного кола.
    • ЛЗ 2. Культурні критерії формування європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень 
    • Л 4. Європа в проваллі між космополітизмом «лівих» радикалів та інтелектуалів і націоналізмом їхніх «правих» опонентів на початку ХХ ст. Основні концептуально-історичні моделі Європи (за Н. Дейвісом): римсько-імперська, християнсько-цивілізаційна, європейсько-протестантська, французько-імперська, мультиімперська ХІХ ст. за доби «Великого Миру».
    • ПЗ 2. Цивілізаційні критерії формування європейської ідентичності. Питання європейської ідентичності в ХХ ст.
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень 
    • Л5. Європоцентризм як різновид етноцентризму, що набув глобальних масштабів. Блиск і ницість європоцентризму в контексті нової та новітньої історії європейської культури.
    • ЛЗ 3. Цивілізаційні критерії формування європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • Л6. Е. Гуссерль про особливості духовної ситуації європейського людства і шляхи подолання екзистенціальної кризи новоєвропейської модерністської технократичної культури. Формування критеріїв європейськості на основі європоцентричного підходу до осмислення європейцями свого місця в світовій історії.  
    • ПЗ 3. Історична динаміка формування уявлень про межі європейськості. Європоцентризм як домінантна культурно-ідентифікаційна парадигма.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л7. «Органічні» концепції Європи як культурно-історичної єдності як спроби подолання лінійності, прогресистських установок і європоцентристських автостереотипів європейської цивілізації. Концепція «ексцентричної ідентичності» Р. Брага та її евристичний потенціал при осмисленні перспектив Європи й критеріїв європейськості.
    • ЛЗ4. Питання європейської ідентичності в ХХ ст.
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень 
    • Л8. Генеалогія історичної відповідальності в концепції ексцентричної ідентичності Ж. Дерріда. Культури Стародавнього Сходу в контексті ретроактивного та ретроспективного європоцентризму.
    • ПЗ4. «Гуманістичні версії» європоцентризму на основі критеріїв розвитку духовного змісту культури. «Органічні концепції» Європи як зразок «типового нетипового» підходу до розв’язання проблеми європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.
  • 9 тиждень 
    • Л 9. Егейська цивілізація як пролог античної й культурних міст між Заходом і Сходом. Рим як ретранслятор культурних надбань Стародавнього Світу в європейську історію.
    • ЛЗ 5. Історична динаміка формування уявлень про межі європейськості.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень 
    • Л10. Антична греко-римська аксіологічна система та її відображення в пізнішому європейському культурному ідеалі. Роль християнського компоненту у формуванні підвалин європейської системи цінностей.
    • ПЗ5. «Ексцентричні концепції» Європи як зразок «нетипового» підходу до розв’язання проблеми європейської ідентичності. Джерела європейської ідентичності в культурах Стародавнього Сходу та Егейської цивілізації.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень 
    • Л11. Вплив європейського варварства на трансформацію аксіологічних систем античності та християнства. Діалектика співвідношення давньосхідних, давньогрецьких, давньоримських, християнських і варварських типів індивідуальності в процесі формування «реального європейського типу» людини і ідеального образу європейця.
    • ЛЗ 6. Європоцентризм як домінантна культурно-ідентифікаційна парадигма.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • Л12. Пошук нової мови для нової спільноти культур у ранньому Середньовіччі – в напрямі уніфікації християнської ідеології. Ecclesia і Mundus: дихотомія сакрального й профанного в соціокультурному розрізі.
    • ПЗ6. Античні витоки європейської культурної традиції. Християнство та його роль у становленні європейської культурної традиції.
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень 
    • Л13. Культурний діалог Заходу і Сходу як передумова формування європоцентризму. Європейський Ренесанс: характер і зміст. «Повернення до античності» як «повернення до Європи».
    • ЛЗ7. «Гуманістичні версії» європоцентризму на основі критеріїв розвитку духовного змісту культури.
    • СРЗ. К.
  • 14 тиждень 
    • Л14. Початок постання сучасної Європи. Парадигмальні основи культури Нового часу.
    • ПЗ7. Варварський компонент як фундаментальний субстратний шар в історії європейської культури. Середньовіччя як період кристалізації підвалин європейської культурної традиції.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень 
    • Л15. Європейське Просвітництво: «світло». Суперечності культури ХІХ століття в суспільній думці Європи.
    • ЛЗ8. «Органічні концепції» Європи як зразок “типового нетипового” підходу до розв’язання проблеми європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Тематика курсових робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів і повинна проявити знання, вміння та навички здобувачів до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів та відповідає субрубрикації тематики лекцій та практичних занять, а також містить додаткові культурно-історичні аспекти, що не увійшли до основного курсу з огляду на обмежену кількість аудиторних занять. Розв’язуючи студентсько-дослідницьке завдання на конкретному матеріалі, здобувачі демонструють свої вміння та навички щодо актуалізації лекційно-теоретичного матеріалу, основних категорій і понять, задіяних під час читання курсу. 

Метою курсової роботи з даної дисципліні є  формування та розвиток комплексу знань, умінь та навичок, зокрема застосувати базові знання та навички, набуті здобувачами за попередні роки навчання в руслі самостійної евристично-наукової праці. У процесі виконання курсової роботи здобувачі повинні навчитися застосовувати на практиці теоретичні знання, систематизувати їх, поглибити і розширити. На основі проблематики лекційного курсу здобувачі ґрунтовніше знайомляться зі спеціальною літературою відповідно до обраної теми курсової роботи, готують текст і проходять публічний захист власного тексту за участю керівника курсової роботи, запрошених викладачів і здобувачів. 

Етапи виконання:

  • Інформаційний пошук (1-3 тиждень);
  • Структура роботи. Вступ (4 тиждень);
  • Теоретичний розділ 1 (5-10 тиждень);
  • Експериментальне дослідження проблеми за допомогою методів опитування та тестових методик (10-11 тиждень);
  • Аналіз результатів дослідження. Розділ 2 (12 тиждень);
  • Рекомендації. Висновки (13 тиждень);
  • Оформлення роботи відповідно до вимог (13-14 тиждень);
  • Захист курсової роботи (15 тиждень);

Календарний план виконання курсової роботи передбачає, крім щотижневих консультацій, ряд обов’язкових (контрольних) консультацій.

Приблизна тематика курсових робіт:    

  • «Атлантична революція» (Великі географічні відкриття) і її вплив на формування нової картини світу європейської людини.
  • Англійська революція як культурний феномен: етична форма переходу до культури Нового часу.
  • Від рицаря до буржуа: зміна героя в новоєвропейській культурі.
  • Візантійські культурні впливи на розвиток західноєвропейської культури.
  • Вплив антропоцентризму античної культури на свідомість європейської людини.
  • Генеалогія історичної відповідальності в концепції ексцентричної ідентичності Ж. Дерріда.
  • Германо-варварський елемент і його вплив на формування етосу європейської людини.
  • Е. Гуссерль про особливості духовної ситуації європейського людства і шляхи подолання екзистенціальної кризи новоєвропейської модерністської технократичної культури.
  • Енциклопедизм як культурний феномен. Історія й Природа – новітні міфи доби Просвітництва.
  • Ерозія гуманізму й демократичних цінностей і становлення тоталітарних режимів у європейських країнах.
  • Європейська Реформація та її культурне значення.
  • Європейський раціоналізм XVIII століття і Велика Французька революція як його «криве дзеркало».
  • Європейський Ренесанс: характер і зміст. «Повернення до античності» як «повернення до Європи».
  • Зміна філософської парадигми в добу ранніх буржуазних революцій.
  • Історичні передумови формування європоцентризму та його глобальні наслідки в сучасній культурі.
  • «Каролінгський ренесанс» і його місце в культурній історії Європи.
  • Концепції «занепаду» Європи як реакція на вихолощення «традиційних європейських цінностей» і християнської основи європейської цивілізації.
  • Концепція «ексцентричної ідентичності» Р. Брага та її евристичний потенціал при осмисленні цивілізаційних перспектив Європи.
  • Криза європейськості після Другої світової війни й пошуки виходу з неї.
  • Кристалізація християнсько-європейської ідентичності в державі Карла Великого.
  • Культури Стародавнього Сходу в контексті ретроактивного та ретроспективного європоцентризму.
  • Місце поняття Європи у змаганні за римсько-імперський культурно-цивілізаційний спадок між Візантійською імперією та ранньосередньовічними європейськими державами.
  • Місце утопії в Європейській культурі XVII століття та її значення як перехідної ланки від християнського утопізму Середньовіччя до соціального утопізму модерної доби.
  •  Народження «Галактики Гутенберга» й друкована книга як новий текст культури.
  • Наука як нова парадигма знання в Європі XVI століття.
  • Нова європейська людина в контексті ранньокапіталістичних форм економічного буття.
  • «Органічні» концепції Європи О. Шпенглера і А. Тойнбі: порівняльний аналіз.
  • «Органічні» концепції М. Данілевського і Л. Гумільова: порівняльний аналіз.
  • Основні етапи розвитку європейської культури і принципи їх періодизації.
  • Перша світова війна як загальноєвропейська культурна криза.
  • Поняття Європи як комплексного культурно-історичного феномена.
  • Постіндустріальність і технократизм європейської культури ХХ століття.
  • Середньовічна куртуазність у соціальному бутті, літературі й образотворчому мистецтві Європи.
  • Формалізм і функціоналізм давньоримської культури як підґрунтя європейської цивілізації.
  • Формування бюргерської культури та її роль у трансформації образу Європи.
  • Формування еволюційно-цивілізаційного підходу до поняття Європи за доби Французького Просвітництва.
  • Формування нового поняття особистості в європейському гуманізмі.
  • Формування нової правової свідомості в Європі XVI – початку XVII століть.
  • Характер протистояння сакрального й профанного в ранньосередньовічній Європі.
  • Хрестові походи як каталізатор процесу формування внутрішньої європейської ідентичності в межах Respublica Christiana.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять - 15 годин;
  • підготовка до практичних занять - 15 годин;
  • написання КР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 15 годин.

Проаналізувати методичний матеріал, особливо лекційний матеріал, матеріал основних, додаткових і електронних інформаційних літературних джерел, відповідно тематики лекційних занять, передбачаються наступні види самостійної роботи здобувачів вищої освіти в таких напрямках: 

  • Написання есе на проблемну / актуальну тему, яка висвітлюється в літературних джерелах;
  • Написання рецензій на вітчизняні та зарубіжні фільми де висвітлюється взаємодія влади та культури;
  • Написання письмових робіт з аналізу різних медіатекстів, включаючи художнє і документальне кіно та ін.;
  • Виконання контрольної роботи: аналіз основних складових і характеристик
  • Політичного тексту.

У виняткових випадках, якщо здобувач не впорався з поточними контрольними завданнями, пропонується написати доповідь.

Орієнтовні теми доповідей:

  • «Органічні» концепції Європи як культурно-історичної єдності як спроби подолання лінійності, прогресистських установок і європоцентристських автостереотипів європейської цивілізації. 
  • Спільні риси і відмінності концепцій циклічності культурно-історичних типів у М. Данілевського, культур в працях О. Шпенглера, цивілізацій в теоретичних поглядах А. Тойнбі, етносів та «суперетносів» Л. Гумільова. 
  • Втрата актуальності проблеми європейської ідентичності за часів мультикультуралізму в Римській імперії. 
  • Трансформація функції Середземномор’я як сполучної ланки між культурами в античні часи в водорозділ між європейськими народами та іншими частинами світу. 
  • Місце поняття Європи у змаганні за римсько-імперський культурно-цивілізаційний спадок між Візантійською імперією та ранньосередньовічними європейськими державами.

Поточну і випереджальну СРС, спрямовано на поглиблення і закріплення знань, а також розвиток практичних умінь полягає в:

  • роботі здобувачів з лекційним матеріалом, пошук і аналіз літератури та електронних джерел інформації по заданій проблемі;
  • перекладі матеріалів з тематичних інформаційних ресурсів з іноземних мов;
  • вивченні тем, винесених на самостійне опрацювання;
  • вивченні теоретичного матеріалу до лекційних, практичних та лабораторних занять.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом 6 семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7 та 14 тижнях відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Білет до МКР №1 та 2 складається з теоретичної частини, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 20 балів. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач вищої освіти повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів. За кожне питання знімається 1 бал, якщо здобувач  дає  неповні,  поверхові,  необґрунтовані  відповіді  на поставлені питання, допускає помилки у визначенні ключових понять, наводить невірне визначення. Практично-теоретична частина оцінюється у 20 балів, якщо проведено  свідомо  та  обґрунтовано  аналіз  проблеми, визначені основні поняття, наявні критичні зіставлення та узагальнення, надані авторські коментарі щодо результатів аналізу; у 15-10  балів, якщо  основні  поняття  здебільшого  визначені,  але  не  завжди  наявні  критичні зіставлення та узагальнення, проведений  аналіз  відповідає  в  цілому  вирішенню  поставлених  завдань, дозволяє  провести  необхідну  діагностику  досліджуваної  проблеми, використовується  адекватний  інструментарій,  є  окремі  недоліки  в  опрацюванні отриманих результатів, некоректності чи помилки у представленому аналізі; у 10-5  балів, якщо  інформацію оброблено частково, методи культурологічного аналізу застосовані без усвідомлення здобувачем їх призначення та результатів; критичні зіставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні; якщо здобувач дає простий переказ відомостей, інформацію щодо стану проблеми подає хаотично, без будь-якого оброблення та упорядкування; критичні зіставлення та узагальнення в роботі відсутні, поняття не визначені, а позиція автора не зазначена, то робота оцінюється «0».

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту творчих робіт (у формі есе або художньо-критичних оглядів) та виконанні поточних завдань. Оцінка за виконання творчого завдання – 5 балів. Бали знімаються за недостатню обґрунтованість, недотримання рамок, невизначеність предмету та об’єкту огляду. Поточні завдання виконуються у формі соцопитувань та їх обговорення, докладів. Кожне повністю виконане завдання оцінюється кожному з учасників в 5 балів. Бали знімаються за недостатню, але передбачену теоретичну підготовленість до практичного заняття: не опрацювання учбової та теоретичної літератури, не переглянуті відеоматеріали тощо. За високий рівень виконання всіх творчих робіт та поточних завдань здобувач вищої освіти може отримати додаткові бали. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Курсова робота виконується письмово. 

Курсова робота з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

За виконання завдання курсової роботи встановлена наступна максимальна кількість балів за кожним критерієм:

  • Обґрунтування актуальності, формулювання мети і завдань дослідження (5 балів);  
  • Робота зі збору матеріалів для написання курсової роботи. (20 балів);
  • Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності (10 балів);
  • Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження. (20 балів);
  • Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел) (5 балів).
  • Розроблення і захист у програмі PowerPoint (Презентація). (5 балів); 
  • Прилюдний захист курсової роботи. (35 балів). 

Підсумковий контроль з дисципліни виконується у формі накопичувального заліку (15 тиждень). 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Підсумковий контроль виконується у формі накопичувального заліку. 

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.