Основи літературного редагування

ID: 8253
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
3.50.
Форма контроля: 
Зачет.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
Лекційних - 16 годин, практичних – 30 годин.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять з основ літературного редагування, понять про особливості організації вербального тексту та його функціонування в межах культури. Метою курсу можна вважати також навчання культурі мовлення, складання та читання тестів. В процесі засвоєння курсу студенти повинні отримати уявлення про головні види текстів та вимоги, що до них пред’являються. Важливе значення в курсі приділяється удосконаленню навичок аналізу текстів, вмінню визначати особливості вербальних текстів та їхні внутрішні структурні й змістовні закономірності. Викладення курсу підпорядковано не тільки концепції редагування, але також й концепції власного редагування, що має метою навчання студентів дисципліни думки та її вислову.

Завданням дисципліни:
  • є формування знань здобувача вищої освіти про сутність та особливості вербального тексту, його структуру, лінгвістичні та екстралінгвістичні ознаки, його літературну спрямованість.
  • У курсі практичних занять найзначніше місце приділяється наробітку навичок редакторського аналізу текстів різних видів, а також створенню навичок складання власних наукових, публіцистичних, навіть художніх текстів.
  • Особливий акцент поставлено на змістові та формальні вимоги до наукової роботи, що має допомогти студентам у подальшому написанні власних курсових, дипломних робіт тощо.

 

Основні результати навчання

Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та хоча б однією із поширених європейських мов. Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо. Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • З – залік.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л 1. Мета та завдання курсу «Основи літературного редагування»
    • ПЗ 1. Мета та завдання літературного редагування. Поняття та сенс літературного редагування. 
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень 
    • ПЗ 2. Вимоги до роботи редактора. Професійність редакторської роботи. Редагування та саморедагування. 
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень 
    • Л 2. Види редакторського читання та правки
    • ПЗ 3. Види редакторського читання та правки. Послідовність процесу редакторського читання та правки.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень 
    • ПЗ 4. Види словників та довідників. Класифікація словників та довідників та особливості користування ними.
    • СРЗ. К. 
  • 5 тиждень 
    • Л3. Поняття тексту с точки зору літературного редагування.
    • ПЗ 5. Поняття тексту с точки зору літературного редагування. Відмінності у лінгвістичному, культурологічному понятті тексту та ставленні до нього у літературному редагуванні.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • ПЗ 6. Інформативність тексту та її параметри. Інформативність як головна семантична ознака тексту.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л 4. Поняття інформативності тексту та методи редакторської роботи з нею. Поняття напруженості тексту та методи редакторської роботи з нею. 
    • ПЗ 7. Напруженість тексту та її параметри. Доцільність напруженого чи ненапруженого тексту та методи роботи з нею.
    • СРЗ. К. 
  • 8  тиждень
    • ПЗ 8. Цілісність та зв’язність тексту та параметри цих категорій. Цілісність та зв’язність як важливі семантичні ознаки тексту.
    • МКР1.СРЗ. К.
  • 9 тиждень
    • Л 5. Фактичні помилки, їхні різновиди та методи редакторської роботи з ними.
    • ПЗ 9. Фактичні помилки. Виявлення та можливості виправлення фактичних помилок.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень 
    • ПЗ 10. Логічні помилки. Виявлення та можливості виправлення логічних помилок.
    • СРС. К. 
  • 11 тиждень 
    • Л 6. Логічні помилки, їхні різновиди та методи редакторської роботи з ними
    • ПЗ 11. Поняття цілісності та зв’язності тексту та їх оцінювання.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • ПЗ 12.  Текст-роз’яснення та текст повідомлення. Вимоги до тексту-роз’ясненню та тексту-повідомленню. 
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень 
    • Л 7. Поняття цілісності тексту та методи редакторської роботи з нею. Поняття зв’язності тексту те методи редакторської роботи з нею.
    • ПЗ 13. Текст-опис. Текст-розповідь.  Вимоги до тексту-опису та тексту-розповіді.
    • СРЗ. К. 
  • 14 тиждень 
    • ПЗ 14. Офіційно-діловий текст. Науковий та публіцистичний текст. Вимоги до офіційно-ділового тексту. Вимоги до наукового та публіцистичного тексту.
    • СРЗ. К.
  • 15  тиждень
    • Л8. Функціональні характеристики текстів. Функціонально-семантичні види текстів . Функціонально-стильові види текстів 
    • ПЗ 15. Художній текст. Особливості художнього тексту та межі редакторських повноважень
    • МКР2. СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Не передбачена

 

Самостійна робота

Самостійна робота здобувача вищої освіти для досягнення заявлених результатів навчання полягає у регулярному опрацюванні текстів лекцій, підручників, монографій та статей з окремих проблем курсу, що наведені в літературі до курсу; складанні і розв'язанні ситуаційних завдань, написанні есе чи анотації, підготовці електронної  презентації.

Самостійна робота складає 59 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять 29 годин;
  • підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – разом 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань (10 балів),  виконання поточних контрольних завдань на практичному занятті (10 балів), у 2 модулі – вирішення практичних завдань (10 балів),  виконання поточних контрольних завдань на практичному занятті (10 балів). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, З користуватися ґаджетами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.