Основи літературного редагування

ID: 8156
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
3.00.
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
16 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять з основ літературного редагування, понять про особливості організації вербального тексту та його функціонування в межах культури. Метою курсу можна вважати також навчання культурі мовлення, складання та читання тестів. В процесі засвоєння курсу студенти повинні отримати уявлення про головні види текстів та вимоги, що до них пред’являються. Важливе значення в курсі приділяється удосконаленню навичок аналізу текстів, вмінню визначати особливості вербальних текстів та їхні внутрішні структурні й змістовні закономірності. Викладення курсу підпорядковано не тільки концепції редагування, але також й концепції власного редагування, що має метою навчання студентів дисципліни думки та її вислову.

Завдання дисципліни:
  • формування знань здобувача вищої освіти про сутність та особливості вербального тексту, його структуру, лінгвістичні та екстралінгвістичні ознаки, його літературну спрямованість. У курсі практичних занять найзначніше місце приділяється наробітку навичок редакторського аналізу текстів різних видів, а також створенню навичок складання власних наукових, публіцистичних, навіть художніх текстів. Особливий акцент поставлено на змістові та формальні вимоги до наукової роботи, що має допомогти студентам у подальшому написанні власних курсових, дипломних робіт тощо.

 

Основні результати навчання

Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Вільно спілкуватися з професійних питань усно та письмово державною та іноземними мовами з урахуванням мети спілкування та соціокультурних особливостей його контексту.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Мета та завдання курсу «Основи літературного редагування».
    • ПЗ1. Мета та завдання літературного редагування. Поняття та сенс літературного редагування. 
    • СРЗ. К. 
  • 2 тиждень 
    • ПЗ2. Вимоги до роботи редактора. Професійність редакторської роботи. Редагування та саморедагування. 
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень 
    • Л2. Види редакторського читання та правки.
    • ПЗ3. Види редакторського читання та правки. Послідовність процесу редакторського читання та правки.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень 
    • ПЗ4. Види словників та довідників. Класифікація словників та довідників та особливості користування ними.
    • СРЗ. К. 
  • 5 тиждень 
    • Л3. Поняття тексту с точки зору літературного редагування.
    • ПЗ5. Поняття тексту с точки зору літературного редагування. Відмінності у лінгвістичному, культурологічному понятті тексту та ставленні до нього у літературному редагуванні.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • ПЗ6. Інформативність тексту та її параметри. Інформативність як головна семантична ознака тексту.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л4. Поняття інформативності тексту та методи редакторської роботи з нею. Поняття напруженості тексту та методи редакторської роботи з нею. 
    • ПЗ7. Напруженість тексту та її параметри. Доцільність напруженого чи ненапруженого тексту та методи роботи з нею.
    • СРЗ. К. 
  • 8 тиждень 
    • ПЗ8. Цілісність та зв’язність тексту та параметри цих категорій. Цілісність та зв’язність як важливі семантичні ознаки тексту.
    • МКР1.СРЗ. К.
  • 9 тиждень 
    • Л5. Фактичні помилки, їхні різновиди та методи редакторської роботи з ними.
    • ПЗ9. Фактичні помилки. Виявлення та можливості виправлення фактичних помилок.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень 
    • ПЗ10.  Логічні помилки. Виявлення та можливості виправлення логічних помилок.
    • СРЗ. К. 
  • 11 тиждень 
    • Л6. Логічні помилки, їхні різновиди та методи редакторської роботи з ними.
    • ПЗ11. Поняття цілісності та зв’язності тексту та їх оцінювання.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • ПЗ12. Текст-роз’яснення та текст повідомлення. Вимоги до тексту-роз’ясненню та тексту-повідомленню. 
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень 
    • Л7. Поняття цілісності тексту та методи редакторської роботи з нею. Поняття зв’язності тексту те методи редакторської роботи з нею.
    • ПЗ13. Текст-опис. Текст-розповідь.  Вимоги до тексту-опису та тексту-розповіді.
    • СРЗ. К. 
  • 14 тиждень 
    • ПЗ14. Офіційно-діловий текст. Науковий та публіцистичний текст. Вимоги до офіційно-ділового тексту. Вимоги до наукового та публіцистичного тексту.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень
    • Л8. Функціональні характеристики текстів. Функціонально-семантичні види текстів . Функціонально-стильові види текстів.
    • ПЗ15. Художній текст. Особливості художнього тексту та межі редакторських повноважень.
    • МКР2. СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота 

Не передбачена

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 44 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 1) підготовка до лекційних занять - 6 годин; 2) підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – разом 8 годин; 3) підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань (10 балів), виконання поточних контрольних завдань на практичному занятті (10 балів), у 2 модулі – вирішення практичних завдань (10 балів), виконання поточних контрольних завдань на практичному занятті (10 балів). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.  Білети до екзамену складаються з теоретичних та практично-теоретичних питань. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 30 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ дисципліни, незнання чи неопрацювання винесеної на самостійне опрацювання літератури із списку основної та додаткової літератури. Практично-теоретичне питання оцінюється в 40 балів, якщо проведено  свідомо  та  обґрунтовано  аналіз  проблеми, визначені основні поняття, наявні критичні зіставлення та узагальнення, надані авторські коментарі щодо результатів аналізу.  Бали знімаються, якщо  не  завжди  наявні  критичні зіставлення та узагальнення, є  окремі  недоліки  в  опрацюванні отриманих результатів, некоректності чи помилки у представленому аналізі, якщо  інформацію оброблено частково, методи культурологічного аналізу застосовані без усвідомлення здобувачем їх призначення та результатів; критичні зіставлення наявні, але узагальнення відсутні або некоректні. Якщо здобувач  дає простий переказ відомостей, інформацію щодо стану проблеми подає хаотично, без будь-якого оброблення та упорядкування; критичні зіставлення та узагальнення в роботі відсутні, поняття не визначені, а позиція автора не зазначена, то робота оцінюється у «0» балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, Э користуватися ґаджетами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.