Культурна ідентичність в глобалізованому світі

ID: 7887
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
6.00.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
44 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є вивчення ідентифікаційного процесу в цілому і формування у здобувачів навичок використання теоретико-методологічних знань в сучасній культурній сфері, в подальшій науково-дослідницької діяльності з метою підвищення їх ефективності, а також розгляд кола проблем, з якими здобувачі могли б ознайомитися для створення уявлення про можливий діапазон своєї майбутньої дослідницької діяльності.

Завдання дисципліни:
  • сформувати корпус знань в області ідентифікаційної проблематики;
  • показати взаємозв'язок історичних чинників у формуванні образу власного і чужого;
  • навчити здобувачів основним підходам до вивчення ідентифікаційного процесу;
  • ознайомити здобувачів з ключовими для розуміння сучасних методів вивчення ідентифікаційних процесів текстами;
  • сприяти більш глибокому розумінню здобувачами проблем, пов'язаних з актуальними питаннями сучасного культурного простору;
  • орієнтувати майбутніх фахівців на самостійне осмислення і подальшу розробку можливих шляхів розв'язання глобальних проблем сучасності;
  • дослідити процеси, пов'язані з формуванням нових цінностей і стереотипів;
  • розглянути особливості процесів інтеграції та уніфікації культурного середовища в зв'язку з формуванням єдиного інформаційного середовища;
  • виявити проблеми, що виникають в комунікативній сфері, викликані неоднорідними і суперечливими процесами сучасної епохи;
  • визначити коло проблем, викликаних як позитивними, так і негативними аспектами епохи культурної глобалізації.

 

Основні результати навчання

Рецензувати, коментувати, анотувати, редагувати та створювати оригінальні тексти (наукові, науково-популярні, публіцистичні, художні) з проблем культури. Здійснювати експертну оцінку культурних творів, послуг та благ, культурних практик, культурно-мистецьких та дозвіллєвих проектів. Знати методи проведення досліджень та вміти аналізувати складність соціокультурних систем, розуміти складність задач оптимізації цих систем та їх елементів, та вдосконалювати методики їх проведення. Аналізувати культурні права та свободи людини, форми та механізми їхньої ідентифікації, інкультурації, культурної адаптації з врахуванням регіональної специфіки. Оцінювати історичні здобутки та новітні досягнення культурології. Знати фундаментальні розділи культурології та методології наукового знання в обсязі, необхідному для володіння категоріальним апаратом, здатність використовувати загально гуманітарні методи при моделюванні культурних процесів.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • Кз – самостійні контрольні завдання;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л 1. Ідентичності в європейській культурі ХХ ст. (частина перша).
    • ПЗ 1. Феномен ідентичності.
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • Л 2. Ідентичності в європейській культурі ХХ ст. (частина друга).
    • Л 3. Ідентичність і комунікація в умовах глобалізації.
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л 4. Феномен «Я» і «уявні спільноти». (частина перша).
    • ПЗ 2. Феномен «Я» і «уявні спільноти».
    • Кз1. 
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л 5. Феномен «Я» і «уявні спільноти». (частина друга).
    • Л 6. Біографія: Я та Інший.
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л 7. Світ відмінностей: моделі ідентичності. (частина перша).
    • ПЗ 3. Біографія: Я та Інший.
    • Кз2. 
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л 8. Світ відмінностей: моделі ідентичності. (частина друга).
    • Л 9. Формування ідентифікаційних моделей.
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л 10. Глобалізація і ідентичність. Поняття «Чуже» в глобальному контексті. (частина перша).
    • ПЗ 4. Формування ідентифікаційних моделей.
    • Кз3. 
    • СРС. К.
  • 8 тиждень
    • Л 11. Глобалізація і ідентичність. Поняття «Чуже» в глобальному контексті. (частина друга).
    • Л 12. Інтеграція і глобалізація світового культурного простору.
    • СРС. К.
    • МКР 1.
  • 9 тиждень
    • Л 13. Інформаційне суспільство. Формування позадержавних політичних утворень і їх значення в рамках історії культури. (частина перша).
    • ПЗ 5. Глобалізація і ідентичність.
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л 14. Інформаційне суспільство. Формування позадержавних політичних утворень і їх значення в рамках історії культури. (частина перша).
    • Л 15. Екологізація і масовізація культурного простору.
    • Кз4. 
    • СРС. К.
  • 11 тиждень
    • Л 16. Регіоналізм і нове структурування «картини світу». (частина перша).
    • ПЗ 6. Інтеграція і глобалізація світового культурного простору.
    • СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л 17. Регіоналізм і нове структурування «картини світу». (частина друга).
    • Л 18. Культурна географія.
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л 19. «Людський фактор» в перспективі глобальної комунікації. 
    • ПЗ 7. Інформаційне суспільство.
    • Кз5. 
    • СРС. К.
  • 14 тиждень
    • Л 20. Єдність культурного простору: проблематизація позиції «Я».
    • Л 21. Національність і етнічність.
    • СРС. К.
  • 15 тиждень
    • Л 22. Ідентифікація «Чужого»: глокальна культура.
    • ПЗ 8. Єдність культурного простору: проблематизація позиції «Я».
    • СРС. К.
    • МКР 2.

 

Індивідуальна робота

Метою курсової роботи з даної дисципліні є  формування та розвиток комплексу знань, умінь та навичок дослідницької роботи із різноманітними літературними джерелами, електронними ресурсами тощо, а також оволодіння сучасними формами презентації результатів наукових досліджень.
Тематика курсових робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів і охоплює основні проблеми сучасних субкультур і підходів до їх дослідження. Від здобувача вимагається самостійний вибір проблеми, її правильного розуміння, аналізу літературних джерел. 

  • Криза європейської традиції і інтерес до ідентифікаційної проблематики.
  • Моделі культурної ідентичності на прикладі історії культури Заходу
  • Образ Далекого в контексті глобальної культури.
  • Історичні особливості української національної ідентичності.
  • Інтерпретації питань ідентифікації Я, Іншого і Далекого у філософському контексті
  • Ідея образу в культурі. Образи і подання.
  • Образи Далекого у світовій культурній практиці минулого та сьогодення.
  • Проблема відчуження: від історії терміну до його антропологічного статусу
  • Образ Далекого: образ іновірця, мігранта, маргінала.
  • Проблема ідентичності сучасному мистецтві.
  • Е.Муньє як засновник ідей персоналізму.
  • Феномен болю в мистецтві епохи постмодерну.
  • Людина інформаційної епохи.
  • Специфіка кураторського проекту і проблеми ідентичності в мистецтві.
  • Перверзія стратегій творчості в ХХ столітті.
  • Народження перформансу і ідентичність художника.
  • Ритуали і жертвоприношення як спосіб комунікації з сакральним в архаїчному суспільстві: поняття "потлач" (М. Мосса), "трата" (Ж. Батая). Ритуал в сучасному мистецтві
  • «Втеча від свободи» Е. Фромма як проблема ідентичності і становлення особистості.
  • «Одновимірна людина» Г. Маркузе і питання ідентичності.
  • Технічні передумови актуального мистецтва.
  • Суб'єкт-об'єктні відносини як матриця відносин епохи просвітництва свідомості.
  • Інформація та комунікація. Гіперреальність постмодерністського мистецтва.
  • Дезорієнтація - невроз сучасності. Суспільство обезболенних.
  • Стерильність простору комунікації і ірраціональність актуального мистецтва.
  • Концепція постінформаційного суспільства і мистецтво.
  • Мистецтво як спосіб опору масової інформації.
  • Перформанс як конверсія топосу.
  • Тематизації актуального мистецтва мистецтвознавцями і філософами.
  • Фігура куратора: його функції в ре / презентації мистецтва
  • Фотографія як концепт (бажання об'єкта).
  • Анестезія соціального поля.
  • Перформанс - конверсія внутрішнього тіла
  • Акціонізмом як форма топологічної рефлексії
  • Насильство в цивілізації комфорту
  • Товариство обезболенних. Феномен болю
  • Критика і деконструкція
  • Інституційна влада критики і мас-медійна влада деконструкції
  • Проблема трудової міграції та її вплив на культурну ідентичність.
  • Культурна ідентичність в сучасному суспільстві: особливості, тенденції, проблеми.
  • Явище культурного шоку, його симптоми і способи подолання.    

Етапи виконання КР:

  • 1-3 тижні  Вибір та затвердження теми, вироблення способів консультування науковим керівником.
  • 4-7 тижні Попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту КР на основі консультацій наукового керівника.
  • 8-10 тижні Отримання консультацій та відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
  • 11-13 тижні Публічний захист КР.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 20 годин;
  • підготовка до практичних занять та до виконання контрольних завдань – разом 40 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин;
  • підготовка до КР – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. 

Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1  та №2 складається з теоретичних питань та практично-теоретичного завдання. Кількість теоретичних питань ― 2, кожне теоретичне питання оцінюється 10 б. Практичне завдання оцінюється 10 б.

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; проаналізував, навів приклади та охарактеризував розвиток  культури в глобалізованому світі.

Правильне виконання практичної частини оцінюється в 10 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. 

Семестровий модуль № 1

  • Кз1. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 3 тиждень.
  • Кз2. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 5 тиждень.
  • Кз3. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 7 тиждень.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • Кз4. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 10 тиждень.
  • Кз5. Оцінка за виконання – 8 балів. Термін надання – 13 тиждень.
  • МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Курсова робота виконується письмово. 

Курсова робота з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Завдання практичної частини курсової роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 

За виконання кожного завдання курсової роботи бали можуть бути зняті:

  • 40 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно;
  • 30 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми;
  • 20 бали – наведено правильне обґрунтування, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення;
  • 10 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи;
  • 5 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи;
  • 2 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку.

Підсумковий контроль з дисципліни є екзамен.

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

  • 1 бал – за кожен недолік;
  • 2 бали – за кожну не грубу помилку;
  • 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.