Феномен Європи в культурно-історичному вимірі

ID: 7851
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.50.
Форма контроля: 
Экзамен.
Количество аудиторных занятий: 
30 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни 

культура Європи як цілісної системи з використанням проблемно-історичного підходу до висвітлення предмету на основі матеріалів інших культурознавчих та мистецтвознавчих дисциплін, що вивчалися протягом попередніх семестрів, а також знань і навичок, здобутих здобувачами під час ознайомлення з попередніми курсами, й узагальнення корпусу знань культурологічного спрямування щодо європейських країн та історико-культурних регіонів. 

Завдання дисципліни:
  • встановлення закономірностей культурного процесу в Європі протягом становлення й розвитку національних культур з огляду на основні категорії, механізми й типологічні особливості феномену культури, осмислення культурних взаємовпливів європейських культур з культурами світу, виховання передового європейського світогляду з урахуванням усіх особливостей розвитку європейської культури та її взаємозалежності від світового культурного процесу, а також усвідомлення особливостей європейської культури як предмету дослідження, ознайомлення з основними культурними осередками Європи від античних часів до кінця ХХ ст., розгляд традиційних соціокультурних систем Старого Світу і визначення місця України в контексті європейської культури.

 

Основні результати навчання

  • Використовувати культурологічні підходи для самостійного аналізу культур-фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним явищам європейського культурного процесу. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. 

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • МКР  – модульна контрольна робота;
  • К – консультація.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л 1. Поняття меж і межі поняття Європи як культурно-географічного явища. Втрата актуальності проблеми європейської ідентичності за часів мультикультуралізму в Римській імперії.
    • ПЗ 1. Європа як культурно-географічне явище. Культурні критерії формування європейської ідентичності (частина перша).
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень 
    • Л 2. Кристалізація християнсько-європейської ідентичності в державі Карла Великого. Секуляризація культури за доби Ренесансу та Великі географічні відкриття як чинник трансформації християнсько-європейської ідентичності в культурно-цивілізаційну та культурно-політичну.
    • ПЗ 2. Європа як культурно-географічне явище. Культурні критерії формування європейської ідентичності (частина друга).
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень 
    • Л 3. Формування еволюційно-цивілізаційного підходу до поняття Європи за доби Французького Просвітництва (Кондорсе, Дідро, Вольтер). Проблема співвідношення континентальних і трансконтинентальних культур європейського культурно-цивілізаційного кола.
    • ПЗ 3. Цивілізаційні критерії формування європейської ідентичності. Питання європейської ідентичності в ХХ ст.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень 
    • Л 4. Європа в проваллі між космополітизмом «лівих» радикалів та інтелектуалів і націоналізмом їхніх «правих» опонентів на початку ХХ ст. Основні концептуально-історичні моделі Європи (за Н. Дейвісом): римсько-імперська, християнсько-цивілізаційна, європейсько-протестантська, французько-імперська, мультиімперська ХІХ ст. за доби «Великого Миру».
    • ПЗ 4. Історична динаміка формування уявлень про межі європейськості. Європоцентризм як домінантна культурно-ідентифікаційна парадигма.
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень 
    • Л 5. Європоцентризм як різновид етноцентризму, що набув глобальних масштабів. Блиск і ницість європоцентризму в контексті нової та новітньої історії європейської культури.
    • ПЗ 5. Цивілізаційні критерії формування європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • Л 6. Е. Гуссерль про особливості духовної ситуації європейського людства і шляхи подолання екзистенціальної кризи новоєвропейської модерністської технократичної культури. Формування критеріїв європейськості на основі європоцентричного підходу до осмислення європейцями свого місця в світовій історії.  
    • ПЗ 6. Питання європейської ідентичності в ХХ ст.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л 7. «Органічні» концепції Європи як культурно-історичної єдності як спроби подолання лінійності, прогресистських установок і європоцентристських автостереотипів європейської цивілізації. Концепція «ексцентричної ідентичності» Р. Брага та її евристичний потенціал при осмисленні перспектив Європи й критеріїв європейськості.
    • ПЗ 7. «Гуманістичні версії» європоцентризму на основі критеріїв розвитку духовного змісту культури. «Органічні концепції» Європи як зразок «типового нетипового» підходу до розв’язання проблеми європейської ідентичності.
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень 
    • Л 8. Генеалогія історичної відповідальності в концепції ексцентричної ідентичності Ж. Дерріда. Культури Стародавнього Сходу в контексті ретроактивного та ретроспективного європоцентризму.
    • ПЗ 8. Історична динаміка формування уявлень про межі європейськості.
    • СРЗ. К. МКР 1.
  • 9 тиждень 
    • Л 9. Егейська цивілізація як пролог античної й культурних міст між Заходом і Сходом. Рим як ретранслятор культурних надбань Стародавнього Світу в європейську історію.
    • ПЗ 9. «Ексцентричні концепції» Європи як зразок «нетипового» підходу до розв’язання проблеми європейської ідентичності. 
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень 
    • Л 10. Антична греко-римська аксіологічна система та її відображення в пізнішому європейському культурному ідеалі. Роль християнського компоненту у формуванні підвалин європейської системи цінностей.
    • ПЗ 10. Джерела європейської ідентичності в культурах Стародавнього Сходу та Егейської цивілізації.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень 
    • Л 11. Вплив європейського варварства на трансформацію аксіологічних систем античності та християнства. Діалектика співвідношення давньосхідних, давньогрецьких, давньоримських, християнських і варварських типів індивідуальності в процесі формування «реального європейського типу» людини і ідеального образу європейця.
    • ПЗ 11. Європоцентризм як домінантна культурно-ідентифікаційна парадигма.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • Л 12. Пошук нової мови для нової спільноти культур у ранньому Середньовіччі – в напрямі уніфікації християнської ідеології. Ecclesia і Mundus: дихотомія сакрального й профанного в соціокультурному розрізі.
    • ПЗ 12. Античні витоки європейської культурної традиції. Християнство та його роль у становленні європейської культурної традиції.
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень 
    • Л 13. Культурний діалог Заходу і Сходу як передумова формування європоцентризму. Європейський Ренесанс: характер і зміст. «Повернення до античності» як «повернення до Європи».
    • ПЗ 13. «Гуманістичні версії» європоцентризму на основі критеріїв розвитку духовного змісту культури.
    • СРЗ. К.
  • 14 тиждень 
    • Л 14. Початок постання сучасної Європи. Парадигмальні основи культури Нового часу.
    • ПЗ 14. Варварський компонент як фундаментальний субстратний шар в історії європейської культури. Середньовіччя як період кристалізації підвалин європейської культурної традиції.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень 
    • Л 15. Європейське Просвітництво: «світло». Суперечності культури ХІХ століття в суспільній думці Європи.
    • ПЗ 15. «Органічні концепції» Європи як зразок “типового нетипового” підходу до розв’язання проблеми європейської ідентичності.
    • СРЗ. К., МКР 2.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 15 годин;
  • підготовка до практичних занять –30 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. 

Білет до МКР №1 та 2 складається з теоретичної частини, яка оцінюється в 10 балів та практично-теоретичної частини, яка оцінюється в 20 балів. 

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1-2 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 1-2 тиждень.
  • ПЗ3-4 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3-4 тиждень.
  • ПЗ5-6 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5-6 тиждень.
  • ПЗ7-8 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7-8 тиждень.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ9-10 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 9-10 тиждень.
  • ПЗ11-12 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 11-12 тиждень.
  • ПЗ13-14 Оцінка за виконання – 7 балів. Термін надання – 13-14 тиждень.
  • ПЗ15 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 15 тиждень.
  • МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.