Патопсихологія

ID: 7813
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.50.
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
30 – годин лекційних занять; 30 – годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

оволодіння знаннями причин виникнення аномалій психічної діяльності та особливостей перебігу психічних захворювань, розвинути здатність бути критичним  щодо меж компетенції практичного психолога у роботі з психічнохворими задля профілактики професійного вигоряння. 

Завдання дисципліни:
  • сформувати уявлення про теоретичні засади й принципи патопсихології та її місце у професійній діяльності практичного психолога;
  • сформувати комплексне системне уявлення про функціонування психіки у нормі та патології та про закономірності розладів психіки;
  • сформувати уявлення про діагностику психічно хворого;
  • сформувати вміння розпізнавати психічні розлади та види порушень особистості в межах професійної діяльності. 

 

Основні результати навчання

  • Визначати, аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
  • Демонструвати розуміння закономірностей та особливостей розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань.
  • Самостійно обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги.
  • Розуміти важливість збереження здоров’я (власного й навколишніх) та за потреби визначати зміст запиту до супервізії.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Вступ до дисципліни «Патопсихологія».
    • ПЗ1. Поняття «норма», «патологія», здоров’я», «хвороба», «симптом», «синдром», «діагноз».
    • СРС, К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Внутрішня картина хвороби.
    • ПЗ2. Клінічні опитувальники ЛОБИ та ТОБОЛ.
    • СРС, К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Обстеження психічно хворого. Анамнез.
    • ПЗ3. Діагностика особистісних розладів.
    • СРС, К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Патологічна продукція відчуття та сприйняття.
    • ПЗ4. Патологічна продукція процесів відчуття та сприйняття. Діагностика та корекція розладів.
    • СРС, К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Патологічні порушення пам’яті.
    • ПЗ.5. Розлади пам’яті. Діагностика та корекція розладів.
    • СРС, К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Патологічні порушення уваги.
    • ПЗ.6. Розлади уваги. Діагностика та корекція розладів.
    • СРС, К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Патологічне порушення мислення.
    • ПЗ.7. Патологія мислення. Діагностика розладів.
    • СРС, К.
  • 8 тиждень
    • Л8. Патологічні розлади мовлення та спілкування. 
    • ПЗ.8. Види мовленевих розладів: діагностика та способи корекції.
    • СРС, К, МКР№1.
  • 9 тиждень
    • Л9. Порушення емоційної сфери. 
    • ПЗ9. Емоційні розлади, афекти та їх діагностика. 
    • СРС, К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Порушення мотиваційно-вольової сфери. 
    • ПЗ10. Патологічні зміни вольової сфери. Порушення ваблень.
    • СРС, К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Патологічна продукція свідомості.
    • ПЗ11. Порушення свідомості. Орієнтація у власній особистості, часі, просторі.
    • СРС, К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Порушення розвитку.
    • ПЗ12. Основні етапи психічного та фізичного розвитку. Сформованість/не сформованість вищої психічної функції.
    • СРС, К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Психопатологія залежності. 
    • ПЗ13. Фізіологічна та психологічна залежність. Вплив психоактивних речовин на психіку.
    • СРС, К.
  • 14 тиждень
    • Л14. Клініко-психологічна характеристика невротичних розладів. 
    • ПЗ14. Клінічні опитувальники для діагностики невротичних розладів. Профілактика невротичних розладів. 
    • СРС, К.
  • 15 тиждень
    • Л15. Клініко-психологічна характеристика психозів.
    • ПЗ.15. Основні ознаки психозу. Лікування психозів.
    • СРС, К, МКР№2.

 

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
  • підготовка до практичних занять – 30 годин;
  • підготовка до іспиту – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (15 тестових запитань) та практично-теоретичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 5 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль № 1 

  • ПЗ 1 – ПЗ 8. Робота на практичних заняттях (структуровані дискусії) – 16 балів.
  • Виконання домашніх завдань – 14 балів:
  • протоколи діагностики (7 балів);
  • вправи для корекції розладів (7 балів).
  • МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій. 

Семестровий модуль № 2 

  • ПЗ 9 – ПЗ 15 Робота на практичних заняттях (структуровані дискусії) – 14 балів. 
  • Виконання домашніх завдань – 16 балів:
  • протоколи діагностики (4 бали);
  • есе, доповіді, інфографіка (12 балів).
  • МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До ексамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену організується за встановленим методичним відділом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи, питань. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.  

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій. 

Всі види домашніх завдань та завдань практичних (лабораторних) занять, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». 

Відсутність здобувача під час складання іспиту або на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання модулів, екзамену – за встановленим деканатом розкладом 

Під час Л, ПЗ, МКР, Е здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та іспиту з дисципліни.