Міжкультурні комунікації

ID: 7178
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна загальної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
3.00.
Форма контроля: 
Зачет.
Количество аудиторных занятий: 
24 аудиторні години – лекційні заняття; 12 аудиторних годин – практичні заняття..

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

підготовка здобувачів до ефективних контактів на рівні повсякденного міжособистісного спілкування, міжкультурної комунікації.

Завдання дисципліни:
  • засвоїти історію виникнення та теоретичними засадами міжкультурної комунікації;
  • розвинути культурну сприйнятливість, здатність до правильної інтерпретації різноманітних видів комунікативної поведінки; сформувати вміння й навички застосування на практиці отриманих знань в конкретній ситуації міжкультурного контакту; знайомити з методами дослідження міжкультурної комунікації.

 

Основні результати навчання

Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах. 

Пояснювати комунікаційні процеси і явища на основі теоретичних та прикладних моделей, аналізувати і змістовно інтерпретувати отримані результати. 

Організовувати й проводити дослідження у сферах журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю, здійснювати сегментацію цільової аудиторії та встановлювати структуру попиту та пропозицій, розробляти практику просування. 

Забезпечення громадськості актуальною, якісною щодо змісту, форми та впливу мас-медійною продукцією. 

Участь у формуванні ефективних внутрішніх комунікацій, націлених на створення і підтримання сприятливого психологічного клімату в колективі, мотивацію співробітників на активну діяльність і розвиток організації. 

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • РР – реферативна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультація викладача.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Основні підходи до визначення поняття “міжкультурна комунікація”. “Комунікація і спілкування”: спільне, відмінне. роль психології і лінгвістики у розумінні спілкування й комунікації. 
    • ПЗ1. Основні теорії міжкультурної комунікації
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Структура міжкультурної комунікації. Основні детермінанти міжкультурної комунікації. Поняття контексту міжкультурної комунікації 
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Об’єктивні засновники багатоманітності культур. Проблема “чужеродності” культури 
    • ПЗ2. Структура міжкультурної комунікації.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень 
    • Л4. Соціалізація. Інкультурація. Механізми інкультурації (культурна трансмісія). Акультурація в міжкультурній комунікації
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень 
    • Л5. Основні форми акультурації. Культурна адаптація. Культурний шок. 
    • ПЗ3. Об’єктивні засновники багатоманітності культур. Проблема «чужеродності» культури
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • Л6. Модель засвоєння “чужої” культури М.Беннета. Культурна ідентичність. Етноцентризм та його різновиди 
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л7. Види моделі міжкультурної комунікації: вербальна МКК, невербальна МКК, паравербальна МКК
    • ПЗ4. Основні форми акультурації. Культурна адаптація. Культурний шок.
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень 
    • Л8. Форми міжкультурної комунікації: пряма, дотична, безпосередня, опосередкована. Моделі міжкультурної комунікації
    • СРЗ. К.
  • 9 тиждень 
    • Л9. Поняття розуміння в міжкультурній комунікації. проблема сприйняття в МКК. 
    • ПЗ5. Види моделі міжкультурної комунікації
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень 
    • Л10. Аттракція в міжкультурній комунікації. Атрибуція та її роль в МКК.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень 
    • Л11. Поняття і сутність толерантності. Толерантність як результат МКК. Інтолерантність ПЗ6. Основні прийоми та способи досягнення взаєморозуміння в міжкультурній комунікації.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • Л12. Міжкультурна компетенція в міжкультурній комунікації, її рівні, засоби підвищення.
    • МКР 1. СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Передбачає виконання реферативної роботи. 

Мета РР – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.

Виконання РР складається з 4 етапів:

  • 1-2 тижні (1 етап) – вибір теми, попередній добір наукових джерел, складання плану дослідження;
  • 3-7 тижні (2 етап) – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РР;
  • 8-9 тижні (3 етап) – підготовка чистового варіанту РР, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь);
  • 10-11 тижні (4 етап) – публічний захист РР.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 54 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальної діяльності:

  • підготовка до лекційних занять – 12 годин;
  • підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – 34 години;
  • виконання РР – 8 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна містить один семестровий модуль. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують одну модульну контрольну роботу. Оцінка за виконання – 40 балів (включає виконання практичних завдань (28 балів) та активну роботу на практичному занятті (12 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. РР. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання та захист – 10-11 тижні. МКР1. Оцінка за виконання – 40 балів (15 тиждень). Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (3 завдання різного рівня складності). Відповідь на кожне теоретичне запитання оцінюється максимум у 5 балів. Правильне виконання 1-го і 2-го практичних завдань оцінюється в 10 балів кожне, 3-го – в 5 балів. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється як сумарна оцінка за всі види навчальних елементів навчальної дисципліни виконані не менше, ніж на 60 %. Перескладання заліку здійснюється в термін встановлений деканатом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Перескладання заліку здійснюється в термін встановлений деканатом.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.