Кафедра машинознавства та деталей машин

Освітні напрями кафедри
  • Деталі машин і основи конструювання.
  • Опір матеріалів.
  • Технічна, прикладна й теоретична механіка.
  • Теорія коливань.
  • Теорія механізмів, машин й технічних систем.
Наукові напрями кафедри
  • Вплив точності на навантаження в зубчастому зачепленні.
  • Підвищення технічного рівня промислових роботів і промислових платформ.
  • Дослідження передач зубчастим пасом.
  • Розробка системних методів проектування машин і механізмів високого технічного рівня.
  • Автоматизовані розрахунки механізмів і машин.
  • Дослідження охорони праці на об’єктах підвищеної небезпеки.
  • Дослідження довговічності і контактної витривалості зубчастих коліс механічних передач.
  • Теорія оцінки жорсткості і розподілу навантаження в передачах зачепленням.
  • Моделювання передач зачепленням.
Детальніше про кафедру

Кафедра є однією з найстаріших в університеті. Утворена, як і політехнічний інститут, в 1918 році, і мала назву «Кафедра загального машинобудування».
В 1920-х роках вчені кафедри проводили велику науково-дослідну роботу, були тісно зв'язані творчими контактами більш ніж із двомастами заводами й фабриками машинобудівного комплексу.

З 1923 року керівником кафедри був Заслужений діяч науки і техніки, д.т.н. професор В.О. Добровольский.

В 1924—1927 роках співробітниками кафедри були написані монументальні праці: «Деталі машин» В.О. Добровольского, «Сопротивление материалов» Б.Л. Николаі, «Техническая механика» П.Є. Ширяєва, на базі яких навчалися багато поколінь вітчизняних і закордонних фахівців.

В 1930—19440х роках кафедра випускала інженерів-технологів.

В 1934 році при кафедрі організується аспірантура із правом захисту кандидатських дисертацій.

У період Другої світової війни співробітники кафедри захищали Батьківщину в діючій Армії, трудилися в оборонній промисловості.

Основним напрямком наукових досліджень кафедри в післявоєнний період (з 1963 р. завідує кафедрою професор Эрліх Л.Б.) було вивчення процесів тертя, а також міцності і довговічності деталей машин, розробка тензометричних ваг для зважування рухливого транспорту.
В 1950—1960-х роках з кафедри виділилися самостійні кафедри «Прикладна механіка», «Підйомно-транспортні машини», «Автомобільний транспорт», «Хімічне машинобудування».

Надалі кафедра прикладної механіки була перетворена в кафедру машинознавства та деталей машин.

 

Заняття зі студентами в лабораторії кафедри

 

Кафедра направляла свої зусилля на підвищення надійності і довговічності машин шляхом дослідження об'ємної і контактної міцності їхніх деталей, розробці пристроїв для захисту деталей від перевантажень, дослідження впливу жорсткості передач (зубчастих, черв'ячних, глобоїдних, зубчастим пасом) на їхню навантажувальну здатність. Створено основу для державних і галузевих стандартів розрахунків на міцність передач зачепленням. Впроваджено методи теорії ймовірностей у машинобудуванні.

В 2000 році до кафедри була приєднана кафедра «Теоретична механіка».

З 2000 року кафедрою завідує пр.професор Мотулько Б.В.

Великий внесок у становлення і розвиток кафедри зробили наступні вчені: д.т.н., професор Суслов Г.К.; д.т.н., професор Пінегін С.В.; проф. Шеренберг С.П.; проф. Кларк Ч.Д.; проф. Николаі Б.Л.; професор Новоросійського університету М.С. Васильєв,; д.т.н. професор, Заслужений діяч науки й техніки Добровольский В.О.; д.т.н., професор, Заслужений діяч науки України Заблонський К.І.; д.т.н., професор Сергєєв С.Т.; д.т.н., професор, Заслужений діяч науки й техніки України Семенюк В.Ф.; д.т.н., професор, Заслужений діяч науки й техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки Дащенко О.Ф.; д.т.н., професор Олійник М.В.; д.т.н., професор Бєлоконєв І.М.; д.т.н., професор Щекін Б.М.; д.т.н., професор Гутиря С.С.; д.т.н., професор Яглінський В.П.; д.т.н., професор Сидоренко І.І.; к.т.н., професор Эрліх Л.Б.; к.т.н., професор Мак С.Л.; к.т.н., професор Бєляєв М.С.; к.т.н., професор Филипович С.І.; к.т.н., пр.професор Мотулько Б.В.; к.т.н., пр.професор Кравцов Е.Д.